Інформація для батьків
Шановні батьки!
Сподіваємося, ви розумієте, що якість знань залежить від того, як систематично учень відвідує заняття в школі. Відповідно за Законом України «Про освіту» (ст.55) відповідальність за відвідування уроків дітей несуть батьки.
Пропонуємо вам ознайомитися з системою роботи гімназії № 6 щодо попередження пропусків занять учнями закладу освіти.
- Щоденно класний керівник здійснює контроль за відвідуванням занять учнями, відзначає відсутніх у класному журналі, записує прізвище учня (вказує на причину), записує відсутніх у кінці обліку пропуску уроків учнями навчального закладу.
- Батьки зобов’язані своєчасно інформувати класного керівника про причину відсутності дитини (учня) до початку занять в перший же день його відсутності на уроках.
- Виправдувальним документом про відсутність учня на уроках враховуються:
- медична довідка з печаткою лікаря і установи;
- записка від батьків (1-2) дня;
- заява від батьків (до 10 днів з поважних причин);
- клопотання позашкільного закладу освіти у зв'язку з участю учня у змаганнях, конкурсах
- Відпускати учнів з уроків по важливим причинам та узгодженню з батьками в телефонному режимі дозволяється класному керівникові або учителю-предметнику після відповідного запису в учнівському щоденнику, про це в той же день письмово повинно бути повідомлено заступнику директора або черговому адміністратору.
- Випускати учнів із закладу дозволяється тільки по записці (установленого зразка) класного керівника або старшого чергового адміністратора.
- Класний керівник в кінці тижня здає інформацію про відвідування занять учнями (за установленим зразком):
- ПІБ учнів пропустившого заняття;
- кількість пропущених уроків;
- причини;
- вжиті заходи.
- Заступником директора постійно здійснює контроль за веденням документації і за рахунком відвідування та прийняття мір до учнів, які ухиляються від навчання.
Директор гімназії № 6 Наталія РУТЕНКО
Інформативно: Батьки школярів можуть заплатити серйозний штраф за систематичні пропуски шкільних занять своїх дітей. Про це йдеться в постанові Кабінету міністрів №684, повідомляє РБК-Україна. У документі сказано, що за відсутності учнів, які не досягнули повноліття, на навчальних заняттях протягом 10 робочих днів поспіль з невідомих причин або без поважних причин, навчальний заклад невідкладно зобов’язаний надати інформацію службі у справах дітей, а ті (за потребою) – повідомити поліцію. Уточнюється, що поважною причиною відсутності дитини в школі є хвороба, відпочинок з батьками або інші сімейні обставини. Один з батьків зобов’язаний повідомити до шкільного закладу про те, що дитина буде відсутня, і надати письмову заяву. Якщо дитина не відвідувала уроки через хворобу і зверталася до лікаря, то доказом поважної причини може стати медична довідка. Якщо ж такої немає, то потрібна заява від батька або матері про те, що у відповідний період дитина перебувала вдома під їхнім наглядом. Якщо дитина систематично пропускає заняття без поважної причини, а навчальний заклад не має інформації про те, де вона перебуває, то за законом батьків можна притягнути до адміністративної відповідальності.
Такі справи розглядають на засіданнях суду. Уперше суд може призначити попередження або штраф у розмірі від 850 до 1700 грн. Якщо ситуація повториться, то батькам загрожує серйозніший штраф – у розмірі від 1700 до 5100 грн, без урахування судового збору.
Проблеми спілкування дітей з батьками.
Буває так, що підлітки не впускають батьків у свій внутрішній світ і насущні проблеми. Така поведінка дитини – ознака дорослішання і становлення особистості. Тому панікувати не варто.
Але розібратися в цьому питанні необхідно. З’ясувати, чому дитина не розмовляє з батьками про своє життя.
Чому підліток мовчить про свої проблеми?
Проблема в спілкуванні з батьками може бути викликана тим, що дитина не відчуває зацікавленості батьків у важливих для неї питаннях. А підлітків точно не цікавлять навчання і оцінки в школі. Тинейджерів цікавлять зовсім інші аспекти життя людини.
Часто буває, що причини проблем у спілкуванні з підлітком – в моделі поведінки сім’ї, яку дитина мимоволі копіює або радикально відкидає. Діти не розмовляють зі своїми батьками, якщо в родині не прийнято обговорювати проблеми. Або навпаки, батьки так багато говорять і повчають, що не можна й слова вставити. Тоді підліток поводиться від зворотного.
Як допомогти підліткові-мовчуну?
Для початку не варто турбуватися занадто сильно, якщо, звичайно, таке мовчання не триває кілька місяців. Треба пам’ятати, що тинейджерам дуже важливо відчувати себе самостійними і особливими, тому їм потрібна дистанція у відносинах з батьками.
Найчастіше підлітки турботу і слова батьків сприймають як спробу здобути владу над їхнім життям, продовжити їхнє дитинство. Тому вони починають ховатися фізично, не кажучи, куди вони йдуть, і душевно, приховуючи свої думки і почуття. Це дає можливість відчути себе незалежними хоча б в якійсь мірі.
В такому разі не намагайся «залізти» дитині в душу, а спробуйте перейнятися її проблемами і толерантно допомогти підтримкою.
Ідеальний варіант – порадник на стороні
Часто трапляється, що відмова дитини від щирих розмов поширюється тільки на членів його сім’ї. У той же час з іншими дорослими він може ділитися своїми планами і переживаннями.
Якщо Ви дізналися, що у Вашої дитини, є таке спілкування з кимось із рідних, з тренером або з кимось з батьків друзів, намагайтеся віднестись до цього спокійно.
Адже це просто здорово, що у дитини є авторитетний дорослий друг. Значить, є хтось, хто допоможе йому краще зрозуміти себе. Хтось, хто зможе підтримати його в скрутну хвилину. Головне, щоб цей дорослий був адекватний і мудрий.
А найголовніше: батькам, потрібно навчитися будувати якісні стосунки з дітьми і навчитися їх слухати. І це важливо починати робити буквально з пелюшок, ще до того, як виникнуть проблеми підліткового віку.
Критерії готовності дитини до школи
Першокласник сьогодення і першакласник в минулому – різні поняття. В наш час від дитини в першому класі вимагають більше, ніж це було раніше. Тому, щоб адаптація до школи проходила нормально і у дитини не зникло бажання вчитися, малюк повинен бути ГОТОВИЙ ДО ШКОЛИ.
Існує ряд показників, за якими ми можемо визначити чи готова дитина до школи. Тут зібрані всі основні критерії, за якими психологи здійснюють відбір.
Отже, було б добре якби дитина змогла б:
1. Назвати себе (П. І. Б.), маму, тата, бабусю, дідуся (орієнтація у внутрішньосімейних зв’язках)
2. Знати пори року, кількість і назви місяців у році, днів у тижні. Знати які зараз рік, тиждень, день. Вміти відповісти на питання типу «Коли птахи відлітають на південь», «Коли холодно і іде сніг», «в який день люди не ходять на роботу», «В яку пору року листя жовтіє» …
3. Розказати назви всіх оточуючих її предметів: меблі, посуд, одяг, побутові та електроприлади, рослин, тварин, явищ природи, назви улюблених мультфільмів, казок, книжок, імена улюблених героїв.
4. Вміти прочитати (можна по складам) невеликий, простий текст з декількох речень.
5. Бути в змозі написати або скопіювати просту фразу, наприклад, «він їв суп»
6. Прямий і зворотний відлік в межах 20.
7. Вміти складати і віднімати числа в межах 10.
8. Володіти навичками узагальнення (в картинках вибрати що об’єднує …), виключення з ряду.
10. Знаходити схожість і відмінності між предметами.
11. Вміти скласти розповідь за картинкою або за серією картинок.
12. Знати основні геометричні фігури – коло, овал, прямокутник, трикутник, квадрат, вміти їх намалювати.
13. Запам’ятати 5-7 слів з 10 чітко названих.
14. Вміти розповісти напам’ять невеликий вірш
15. Вміти відповісти на питання: що буває раніше – обід чи вечеря, хто більший – корова або коза, у корови дитинча теля, а у коня …
16. Знати 10-12 основних кольорів.
17. Вміти намалювати фігуру людини з усіма основними частинами тіла.
18. Слухати казку і переказати ключові події.
19. Утримувати увагу на заданому виді діяльності 10 хв.
20. Розуміти що таке школа, чим там займаються і навіщо туди ходять.
21. Вміти визначати напрямок: вперед, назад, направо, наліво, вгору, вниз.
22. Уважно слухати і виконувати завдання, які пропонуються в усній формі;
23. Може самостійно виконувати необхідне завдання за зразком, який сприймається зором.
Фізіологічні показники:
1. Зміна не менше 5 молочних зубів на корінні.
2. Дістає рукою через верхівку до верхньої частини протилежного вуха (Філліпінський тест).
3. Якщо дитина стоїть боком проявляється прогин хребта в попереку.
4. Яскраво проявляються суглоби на пальцях і колінах.
5. Вміє кидати і ловити м’яч.
6. Вміє зав’язувати шнурки, застібати ґудзики, блискавки – це ознака розвитку дрібної моторики.
7. При рукостисканні – її великий палець вгорі.
8. Скачок в зрості.
9. Може повторити прості пальчикові ігри (наприклад, по столу переминати пальцями, зробити пальцями «перемога» і т. д.).
Поради батькам
Перехід дитини з дитячого садка у школу є важливим етапом її життя, який пов'язаний не лише зі зміною середовища її розвитку, а й із відповідними процесами самоусвідомлення, із зіткненням з новими проблемами, відкриттям у собі нових можливостей тощо. Одним дітям це додає піднесеного настрою, відчуття виходу на новий життєвий щабель, іншим вселяє ностальгію за звичним життям у дитячому садку, часто породжує стресові стани. Тому дуже важливо, щоб у дошкільному закладі, в сім'ї допомогли дитині усвідомити, що дитячий садок і школа є ланками єдиної системи освіти і виховання, а все те, що чекає дитину у школі, є продовженням того, чим займалася, що опановувала вона раніше. Не менш важливо, щоб із перших днів перебування в школі вона на конкретних реаліях переконувалася в цьому. Все це можливе за дотримання принципу наступності дошкільної та початкової освіти.
Психологічна підготовка дитини до школи
( Поради батькам )
З дитячого садка йдуть до школи шестирічні діти. Для одних це можливість потрапити у нове цікаве оточення. Для інших - навпаки, випадіння з комфортних стосунків. Для третіх - здійснення заповітного бажання не спати вдень. Усіх шести річок, навіть найбільш підготовлених, у школі очікує безліч труднощів. Вступ дитини до школи завершує її дошкільне дитинство, змінює соціальну ситуацію її розвитку. Однак для того, щоб початок шкільного навчання став початком нового етапу розвитку, дитина повинна бути готовою до нових форм співпраці з дорослим і ровесниками. Неготовність дитини до шкільного навчання зазвичай виявляється із запізненням і через невстигання, шкільні неврози, підвищений рівень неспокою. Іноді ці негативні явища пом'якшуються до кінця другого року навчання, але часто зберігаються і надовго закріплюються.
Щоб дитина добре вчилася, до моменту вступу до школи у неї повинні бути досить добре розвинені ті системи й функції організму, які з початком навчання зазнають підвищених навантажень. Насамперед, це стосується нервової системи. Дитина повинна вміти стримувати свою рухову активність, адже їй буде важко висидіти шкільний урок, уважно сприймаючи те, що говорить учитель, опанувати читання та письмо. Щоб дитина успішно опанувала письмо, малювання, необхідно розвивати дрібні м'язи рук і формувати моторні (рухові) навички.
Ще однією дуже важливою умовою успішного навчання у школі є розвинене мовлення, уміння чітко висловлювати свою думку і правильно вимовляти звуки. Без цього малюк не зможе навчитися грамотно писати. Більшість дітей, які вступають до першого класу, функціонально готові до виконання шкільних вимог, без проблем можуть упоратися з навчанням. Однак, як свідчать багаторічні спостереження учителів, психологів, серед першокласників є й такі діти, у яких виникають певні труднощі в навчанні, хоча розумово вони розвинені нормально. Одні погано встигають, інші виконують шкільні вимоги, отримують гарні й навіть відмінні оцінки, але досягають цього ціною великих зусиль. А це дуже швидко призводить до перевантаження й погіршення стану здоров'я дитини: з'являються роздратованість, плаксивість, порушення сну тощо.
Такі діти не готові до навчання, через те що в них затримується розвиток необхідних для шкільного навчання психічних функцій. Найчастіше така затримка пов'язана з несприятливим перебігом внутрішньоутробного розвитку та пологів, частими захворюваннями на першому році життя, особливо на дизентирію чи диспепсію, що супроводжувалися порушенням нормального засвоєння мінеральних солей та білків основних пластичних матеріалів, необхідних для побудови кісткових та мозкових тканин. Усе це викликає затримку розвитку нервової та м'язової систем. Щоправда, процесі навчання ці функції вдосконалюються й дитина поступово наздоганяє у розвитку своїх ровесників. Тому ще до її вступу до школи можна й потрібно за допомогою спеціальних вправ прискорити розвиток необхідних функцій.
Особливу увагу в підготовці до школи необхідно приділяти тим малюкам, які не відвідують дитячий садок. Щоденні заняття варто починати, як тільки дитині виповниться 5 років. Нехай вона систематично малює: розфарбовує, перемальовує, малює з натури - не стримуйте її фантазію, але стежте, щоб вона правильно тримала олівець, фломастер, пензлик. Дуже корисно ліпити з пластиліну, вирізати з паперу, тканини чи картону різні фігури ( ножиці повинні бути досить гострими, але із закругленими кінцями). Якщо є конструктор із дрібними деталями, збирайте його разом з дитиною. Вчіть малюка пришивати ґудзики, в'язати гачком, вишивати, але тільки під вашим наглядом! Все це стимулює розвиток дрібних м'язів руки. Якщо дитина неправильно вимовляє звуки, слід звернутися до логопеда. Спостереження педагогів і психологів показують, що діти, які мають вади у вимові, на письмі також припускаються помилок. Для того, щоб у малюка сформувалася правильна вимова, частіше обговорюйте з ним прочитанні книжки , пропонуйте описати побачене чи скласти оповідання за малюнками. Починаючи з січня місяця, один-два рази на тиждень проводьте спеціальні заняття, які готують руку до письма. Можна навчати дошкільнят деяких елементів письма за допомогою спеціального посібника. Сімнадцять елементів, що входять до нього, відтворюються у зменшеному вигляді. Замінити цей посібник можна звичайним зошитом у лінійку.
Ці вправи навчають тих прийомів та рухів пальців і кісті, за допомогою яких виконуються різні прописи. Крім того, ці заняття сприяють вихованню посидючості, уваги, зосередженості, звички навчатися регулярно і зберігати при цьому відносну непорушність - словом, усього того, чого вимагають у школі.
На початку кожного заняття потрібно показати дитині на маленькій дошці чи аркуші паперу, як повинні рухатися пальці і кисть при виконанні наступного елемента. Потім відпрацювати цей рух у повітрі разом з дитиною. Після цього можна запропонувати відтворити опрацьований рух, обвівши по пунктирній лінії зразок елемента. Далі доречно провести фізкультхфилинку: нехай дитина кілька разів стисне пальці в кулачок і енергійно розтисне їх. Тепер вона повинна самостійно відтворити заданий елемент письма на аркуші паперу. Пам'ятайте: 5-6 річна дитина не може без перерви писати довше, ніж 3 хв. Через кожні 2-3 хв роботи - за цей час вона встигає написати 1-2 рядки - робіть перерву, щоб розслабити руки, дати їм відпочити. Разом із дитиною обговоріть її роботу, за красиве, правильне написання елемента похваліть, але зверніть увагу і на помилки. Потім запропонуйте написати ще 1-2 рядки. Коли дитина працює, слідкуйте, щоб вона на поспішала, акуратно виводилалінії
Поради батькам
1. Для дитини ви - зразок мовлення, адже діти вчаться мови, наслідуючи, слухаючи, спостерігаючи. Ваша дитина обов'язково говоритиме так, як ви.
2. Дитина успішно засвоює мову в той момент, коли дорослі слухають її, спілкуються з нею, розмовляють. Виявляйте готовність слухати. Якщо роль слухача вас втомлює, якщо ви поспішаєте, не забувайте: терпіння, виявлене вами в дошкільний період, суттєво полегшить ваші проблеми в майбутньому.
3. Приділяйте дитині якомога більше часу. Саме в дошкільні роки закладаються основи впевненості в собі та успішного мовного спілкування поза сім'єю. Від ступеня раннього мовного розвитку залежатиме подальший процес розвитку дитини в школі.
4. Не забувайте, що мова та мовлення краще розвиваються в атмосфері спокою, безпеки та любові.
5. У кожної дитини свій темперамент, свої потреби, інтереси, симпатії та антипатії. Поважайте її неповторність.
6. Ставте для себе та для дитини реальні завдання. Ведіть і спрямовуйте, але не підштовхуйте.
7. Забезпечуйте дитині широкі можливості користування кожним із 5 відчуттів: вона повинна бачити, слухати, торкатися руками, куштувати на смак і відчувати різноманітні елементи навколишнього світу.
8. Допомагайте дитині розвивати дрібну моторику м'язів руки, аби їй було легше опанувати письмо. Для цього необхідно багато вирізати, малювати, зафарбовувати, будувати, складати невеликі за розміром деталі, зображення тощо.
9. Забезпечуйте всі можливості та умови для повноцінної гри дитини.
10. Допомагайте дитині осягнути склад числа. Немає необхідності, щоб дитина механічно могла лічити до 100 і більше. Нехай вона рахує до 10-20, але їй вкрай необхідно розуміти, знати, з яких чисел можна скласти 5, а з яких - 7 тощо. Це є основою понятійного розуміння основ арифметики, а не механічного запам'ятовування .
11. Працюйте з дитиною над розвитком її пам'яті , уваги, мислення. Для цього сьогодні пропонується багато ігор, головоломок, задач у малюнках, лабіринтів тощо в різних періодичних та інших виданнях для дітей.
12. Запровадьте для дитини вдома єдиний режим і обов'язково дотримуйтеся його виконання всіма членами родини.
13. Дитина повинна мати вдома певне доручення і відповідати за результат його виконання.
14. Необхідною умовою емоційно - вольового розвитку дитини є спільність вимог до неї з боку всіх членів родини.
15. Не завищуйте і не занижуйте самооцінку дитини. Оцінюйте її результати адекватно, і доводьте це до відома.
