МАЗУР ЮЛІЯ ОЛЕКСАНДРІВНА

У 2019 році закінчила Криворізький державний педагогічний університет і отримала повну вищу освіту за спеціальністю: "Середня освіта (Українська мова і література)", "Психологія".

Кваліфікація: практичний психолог.

Як допомогти дитині в підготовці домашнього завдання

1. Перевірте чи правильно організовано робоче місце дитини.

-          робоче місце повинно бути достатньо освітлено

-          світло повинно знаходитися спереду або зліва, щоб на зошит не падала тінь від голови або від руки

-          підчас приготуванні уроків на столі не повинно бути зайвих предметів

2. Привчіть дитину своєчасно сідати за уроки.

-          приступати до виконання домашнього завдання краще всього через 1-1,5 часа після повернення зі школи, щоб дитина встигла відпочити від занять, але щей не втомилась та не розігралась від домашніх ігор та розважань.

-          Якщо дитина відвідує гурток або спить після занять в школі, за уроки можна сідати пізніше, але в любому випадку відкладати приготування уроків на позній вечір не рекомендується.

3. Не дозволяйте дитині дуже довго сидіти за робочим столом. Своєчасно робіть невеличкі перерви.

- батьки часто вимагають, щоб дитина не вставала з-за стола, поки не приготує усі уроки.

Це невірно! Для 6-7 річної дитини час бесперервної роботи не повинно перевищувати 15-20 хв. До кінця початкової школи цей час може доходити до 30-40 хв.

      - На перерву достатньо 5 хв., якщо вона буде заповнена активними фізичними навантаженнями (присідання, наклони, прижки і т.п.)

4. Ні в коєму випадку не давайте дитині додаткових завдань, окрім тих, які йому задали у школі.

- пам’ятайте, що у першокласника щоденно буває певна кількість уроків, тому його працездатність протягом дня знижується.

5. Не заставляйте переробляти погано виконану роботу.

- можна запропонувати перевірити її, виправити помилки, але переписувати не потрібно. Повторне виконання вже зробленного завдання (даже з помилками) сприймається як пуста, сумна справа. Вона відбива охоту займатися, полишає віру у свої сили.

6. Перший час слідкуйте за тим, щоб усі уроки були виконанні.

- можливо трапиться так, що дитина погано засвоїла учбовий матеріал. Тоді прийдеться додатково з ним позайматись, пояснити те, що залишилось незрозумілим.

7. Будьте присутні при підготовці дитини домашнього завдання.

- підбадьорюйте дитину, пояснюйте, якщо щось не зрозумів або забув, але не підмінюйте його діяльність своєю.

- спочатку коли виконується домашнє завдання діти можуть робити багато помилок, виправлень від неуміння розподіляти увагу, бистро втомлюються.

8. Вимагайте, щоб домашнє завдання було виконано чисто, охайно, красиво.

Всі вимоги повинні бути в межах можливостей дитини

Роль батька у сім’ї

            Батько є прикладом, хоче він того чи ні.

1.      Перший обов’язок батька щодо дітей – любити їхню маму.

РодИна – це система, яка тримається на любові. Не уявній, а справжній, дійсній. Без любові неможливо довго витримувати тягарі родинного життя.

      Неможливо бути батьком «з відчуття обов’язку». Виховання – завжди «командна гра». У подружній парі, де підростають діти, щира згода та глибока єдність наповнюють радість та допомагають рости, будучи для них надійним фундаментом. Батько може захистити матір «підмінюючи» її та надавши їй можливість відпочити, відновитися та віднайти трішечки часу для себе.

2.      Батько перш за все має «бути».

Його присутність повинна означати: ви, моя родИна – найголовніше у моєму житті». Статистика стверджує, що в середньому батько присвячує вихованню дітей менше п’яти хвилин на день. Деякі дослідження доводять існування зв’язку між відсутності батька та поганою успішністю дітей у школі, їхнім низьким коефіцієнтом розумового розвитку, злочинністю та агресивністю. Це питання стосується не часу, справжнього спілкування. Бути у випадку батька означає – спілкуватися з дітьми, обговорювати їхню працю та проблеми, залучати їх до участі в своєму житті, наскільки це можливо. Та навчитися зауважити всі малі та великі знаки, які постійно посилають діти.

3.      Батько – є прикладом хоче він того чи ні.

Сьогодні особа батька відіграє надзвичайно важливу роль, оскільки дитина може покластися на нього, а в його силах – керувати дитиною. Передусім є прикладом, він стимулює вибір конкретних схем поведінки дитини згідно з засадами коректності та вихованості. Одним словом батько – взірець чесності та доброзичливості. Навчть якщо діти і не усвідомлюють цього, а іноді і заперечують це, насправді вони дивляться на те, що і як робить батько та чому він цінить так чи інше. Те що ми називаємо сумлінням, великою мірою залежить від постаті батька.

4.      Батько забезпечує надійність

Батько - це охоронець. Ціла родина чекає, що батько захистить її. Баько оберігає також тоді, коли визначає певні правила, часові і просторові обмеження, деколи забороняючи певні  речі: це – найкращий спосіб сказати: «Я піклуюсь про тебе».

5.      {C}Батько заохочує та додає сил.

Батько доводить свою любов повагою, слухаючи і приймаючи. Його любов справжня, як у тих, хто каже: «Щоб не сталося, я завжди з тобою!» Завдяки цьому в дітей виникає самоповага. Батько завжди готовий допомогти своїм чадам, компенсуючи їхні слабкості.

6.      {C}Батько пам’ятає та розповідає.

ЯК УНИКНУТИ ЗУСТРІЧІ З СИНДРОМОМ ПРОФЕСІЙНОГО ВИГОРАННЯ?

1. Любіть себе, приймайте себе таким, яким ви є насправді.

2. Підбирайте справу по собі: згідно зі своїми прихильностями і можливостями. Це дозволить вам знайти себе і повірити у свої сили.

3. Будьте уважними до себе: це допоможе вам вчасно помічати перші симптоми втоми.

4. Знаходьте час для себе, ви маєте право не тільки на роботу, але і на приватне життя.

5. Робота - це діяльність безцінна сама по собі. Не шукайте в ній ні щастя, ні порятунку.

6. Живіть, будь-ласка, своїм життям, а не життям оточуючих. Не замість людей, а разом з ними.

7. Дозвольте присутність гри у своєму житті, тобто не ставтесь до справ і до себе занадто серйозно.

8. Вчіться тверезо осмислювати події кожного дня.

9. Якщо вам дуже хочеться комусь допомогти, або за нього зробити його роботу, поставте собі питання: чи так вже йому це потрібно? А може, він впорається сам?

Турбота про здоров’я вчителя

Вчитель – це державна людина, який повинен вносити культуру в суспільстві. Але для цього вчителю потрібно розуміти, що культура – це впершу чергу нормальна, врівноважена психічна діяльність людини.

                А це позитивні думки – позитивне самонавіювання. Для людини краще всього вміти попереджувати негативні думки, тобто не смітити в мізках, щоб не прибирати.

            Психічна діяльність та культура людини не можуть бути розірвані. Не може бути людина культурна, якщо його психічна діяльність неврівноважена, не можемо ми розуміти

Один одного та співпереживати, якщо не знаємо, що таке психічний стан людини від яких параметрів воно залежить.

            Існує поняття – психічна індукція та психологічний захист.

            Суть психологічної індукції складається в передачі своїх здібностей,типів поведінки, висловлювань, стереотипів сприйняття, вміння логічно осмислювати життєві ситуації, відношення до роботи, до сім’ї, до своїх дітей та до дітей яких навчаєм не тільки в школі, але й в різних навчальних закладах. Як раз ці якості людини відіграють ведучу роль у вихованні дітей та людини взагалі. Обов’язково треба знати ці поняття і кожної хвилини керуватися ними. Для цього треба вибрати правильний, професійний стереотип поведінки – розумний та мудрий, логічний тип мислення.

            Любов вчителя до свого предмету, до життя, буде індуктувати дитину, віддаватися йому та й дитина буде любити предмет та й життя.

            Якщо викладач відповідальний за свою роботу, то любий учень відчує цю властивість та візьме його для подальшого життя. Та, якщо в класі декілька людей віддзеркалять цей тип поведінки, то такому вчителю велика повага. Вдячні будуть всі:

Батьки, керівництво навчального закладу, саме навчання та держава.

Є такі властивості психічної діяльності людини – психологічний захист. Як доросла людина захищає себе в складних, проблемних ситуаціях? Запізнився на роботу – причину оговорив транспортом, але не признав своїх недоліків, не істину назвав. Учень не підготувався до уроку – теж придумав свою версію. Ось так формується неадекватний психологічний захист – брехня. Але брехню відчуває кожен і реагує емоційно: вчитель на учня, директор на вчителя. Виникає конфлікт, а в інших випадках – реакція образа, роздратованість (пізніше алкоголь, наркотики).

            Неякісно працює – отримує зауваження від директора, неякісно вдома веде домогосподарство чоловіка або дружини, свекрухи тощо. Не навчилась людина спілкуватись – мало друзів, закривається в собі; формується внутрішній конфлікт, почуття особистої неповноцінності і т.д. Можна сказати, що ці люди захищені від критики, невдоволення, покарань?! Люди з такою поведінкою і такими придбаними звичками психологічно не захищені, уразливі. Психологічно захищені ті люди, які знають свої обов’язки, у яких високі знання, люди з високою культурою, комунікативні, з високою сходинкою адаптації, вольові, які вміють прощати, розбиратись у проблемах, а не плакати над ними, чесні впевнені, які вміють любити сім’ю, дітей, розуміють психологію сімейних відносин. Ось такі якості, звички, необхідно виховувати в собі та передавати дітям. Такий тип поведінки дорослих буде визивати у дітей прагнення до пізнання життя та любові до нього. Тай багато інших позитивних якостей, емоцій, якими володіти кожна людина в любій життєвій ситуації і тільки тоді вона буде захищена та ніхто не буде мати претензій до такої людини. І суспільство буде здоровим!

 Так, можна збільшити власні інтелектуальні здібності за допомогою спеціальних вправ так званої «мозкової аеробіки». Основні принципи «мозкової аеробіки» знайомі кожному, хто виконував будь-які фізичні вправи: розігрів, підсилення і в фіналі – охолодження чи розслаблення. Такі вправи займуть декілька хвилин і можуть виконуватися практично всюди. 

Розминка «Розігрів мозку»

Вказівки до вправ

Вправи допоможуть вам діяти більш ефективно, коли це знадобиться, так як ця робота сприятиме роботі пам’яті, здатності зрозуміти суть, ранжувати пріоритети, візуалізувати образи.

 «Приведення думок в порядок».

Вправа «Швидкий рахунок»

Хід вправи

Якомога швидше порахуйте від 1 до 100 (можна використовувати секундомір).

Вправа «Алфавіт». Вимовляйте алфавіт і додавайте до кожної літери слово, яке починається на цю літеру (А – Антон, Б – банан, …), не задумуйтесь більше 30 сек, рухайтеся далі.

Вправа «Імена». Вимовляйте 20 чоловічих (жіночих) імен, нумеруючи кожне з них (1 – Іван, 2 – Микола, 3 – Петро…).

Вправа «Їжа». Вправа схожа з попередньою, лише слід замінити на 20 видів їжі (1 – яблуко, 2 - салат, 3 – каша …).

Вправа «Обери літеру». Оберіть одну літеру і назвіть 20 слів, що починаються з неї, так само нумеруючи («М»: 1– морква, 2 – мати, 3 – море…)

(Вправи проводяться в швидкому темпі. Ведучий на свій розсуд може варіювати кількість і зміст вправ). Після вправ ведучий говорить: «Закрийте очі, порахуйте до 20 і відкрийте очі. Ваш мозок розігрітий і готовий до подальшої роботи і подолання певних труднощів».